- проїздити
- I проїзд`ити
див. проїжджати I.
II про`їздитидив. проїжджати II.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
проїздити
Смотреть что такое "проїздити" в других словарях:
проїздити — дієслово доконаного виду проїздити дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
проїжджати — I а/ю, а/єш і проїзди/ти, їжджу/, їзди/ш, недок., прої/хати, ї/ду, ї/деш, док. 1) перех. і неперех., де, по чому, чим, через що. Їхати, рухатися де небудь за допомогою засобів пересування. || Пересуватися, їхати де небудь (про засоби пересування) … Український тлумачний словник
про... — Префікс, що вживається для творення слів з новим різним значенням. Слова ці, в більшості, мають те саме звучання і значення що й в українській літературній мові, і відрізняються тільки наголосом, напр.: проахати, пробавити, пробачити, пробачливий … Словник лемківскої говірки
проїзд — у, ч. 1) Дія за знач. проїхати, проїжджати 1), проїздити. 2) Місце, яким проїжджають куди небудь. || Невелика вулиця, що з єднує дві інші вулиці; провулок … Український тлумачний словник
проїздка — I и, ж., заст. Прогулянка (звичайно верхи на коні). II и, ж. Дія за знач. проїздити, проїжджати, проїжджувати 1) … Український тлумачний словник
проїжджати — 1 дієслово недоконаного виду їхати проїжджати 2 дієслово недоконаного виду виїжджати коня; їздити якийсь час; витратити кошти в дорозі рідко … Орфографічний словник української мови
проїжджатися — 1 дієслово недоконаного виду їздити проїжджатися 2 дієслово недоконаного виду витратити час або гроші на дорогу рідко … Орфографічний словник української мови
проїжджатися — I а/юся, а/єшся і проїзди/тися, їжджу/ся, їзди/шся, недок., прої/хатися, ї/дуся, ї/дешся, док. 1) Їздити куди небудь (перев. на прогулянку). || перев. док., перен., розм. Не втриматися на гладкій, слизькій поверхні; сковзнутися. 2) тільки док.,… … Український тлумачний словник
заїздити — 1 дієслово доконаного виду змучити, заганяти заїздити 2 дієслово доконаного виду виїздити про коней заїздити дієслово недоконаного виду заїжджати … Орфографічний словник української мови
об'їздити — 1 дієслово доконаного виду проїхати навколо; обминути; побувати в багатьох місцях об їздити 2 дієслово доконаного виду привчити коня до їзди; перевірити придатність об їздити 1 дієслово недоконаного виду їхати навколо; обминати; бувати в багатьох … Орфографічний словник української мови
